Шукаємо юристів в Канаді, які могли б взятись за запропоновану в статті (Українська версія) ініціативу щодо подачі позовів проти росії в Канадські суди.
We are looking for lawyers in Canada who could take on the initiative proposed in article (English version) in the article to file lawsuits against Russia in Canadian courts.
Також потрібна допомога з пошуком фінансування (пошук грантів або інших можливостей, написання заявок, тощо).
Якщо маєте контакти або поради , будь ласка , пишіть в ПС або на адресу ucmbd.info@gmail.com
Правовий аналіз статті:
1. Юридична природа активів та імунітет держав
Документ чітко розрізняє суверенну (державну) та приватну власність, яка перебуває в Канаді. Згідно з міжнародним правом (зокрема, Конвенцією ООН про юрисдикційні імунітети), державне майно зазвичай має імунітет від судового переслідування. Однак автор вказує на винятки, зокрема у випадку особистої або майнової шкоди, що надає правову підставу для оскарження імунітету.
2. Злочин агресії як підстава для конфіскації
Важливою частиною аналізу є посилання на Римський статут та злочин агресії. Канадська правова система ратифікувала Статут, і хоча злочин агресії формально не включений до кримінального законодавства Канади, документ пропонує тлумачити це положення ширше, посилаючись на міжнародні норми та принципи верховенства права. Це створює потенційну можливість арешту та конфіскації активів, як відповідь на продовження злочинної агресії.
3. Пріоритет прав жертв
Автор наголошує, що українські біженці, які знаходяться в Канаді, є жертвами триваючого міжнародного злочину, що дає їм право на відшкодування. Канадське законодавство, включаючи судову практику (напр. Baker v. Canada), дозволяє трактувати міжнародні зобов’язання на користь позивача. Аргумент полягає в тому, що права людини мають пріоритет перед державними привілеями.
4. Суверенна власність не абсолютна
Наголошується, що заморожені активи держав можуть продовжувати приносити прибуток, тобто використовуватися в спосіб, що підсилює злочинну діяльність. Це створює підстави для передачі активів під управління трастової організації — механізм, що дозволить сконсолідувати контроль над майном і перетворити його на засіб компенсації.
5. Канадська та міжнародна юрисдикція
Обґрунтовується, що відсутність процедури in absentia (заочно) не повинна бути перепоною для визнання злочину, якщо його наслідки тривають на території Канади. Таким чином, відшкодування може бути ініційоване без вироку, ґрунтуючись на наявності триваючої шкоди.
6. Контрзаходи як законне виключення
Документ посилається на Статтю 22 "Відповідальності держав за міжнародно-протиправні діяння", яка визнає контрзаходи як правомірні. Це теоретично дозволяє Канаді конфіскувати активи, незважаючи на загальне правило імунітету.
7. Політичні аргументи та русизм
Наприкінці розглядається ідеологія русифікації та русизму як форма супрематизму, що потенційно може бути кваліфікована як злочин проти людяності. Автор проводить паралелі з режимом апартеїду та закликає визнати русизм міжнародним злочином.
Висновки правового аналізу:
Документ містить сильні аргументи щодо обґрунтування конфіскації активів, опираючись на міжнародне право, гуманітарні принципи, Римський статут та канадські прецеденти.
Головна складність — формальне невключення злочину агресії до кримінального кодексу Канади, але автор пропонує обхідні шляхи через тлумачення, права людини та міжнародні зобов’язання.
Аргументи мають потенціал для ініціювання законодавчих змін або конституційного позову в Канаді з метою захисту прав українських біженців.