Вони були учнями, як кожен з нас. Вони могли б вивчитися, одружитися чи вийти заміж, мати дітей. Але для них дитячий майданчик обернувся справжньою в'язницею: глузування, образи, цькування, напади, погрози… Вони тримались попри фізичні та психологічні травми. До одного дня, коли стало надто нестерпно. Вони мовчки пішли, бо думали, що ніхто, навіть учбовий персонал, не зможе врятувати їх з цього пекла.
"Ніколи знову". Не дайте цьому вислову лишитись просто словами. Підтримайте ініціативу та допоможіть перейменувати вулиці з установами, задіяними в цій драмі, на ім'я померлої дитини. Якщо ви також відчуваєте себе причетними до проблеми насилля в школах, приєднуйтесь до нас і підписуйте петицію. Задля майбутнього дітей та тих, хто їх любить. Тому що це найменше, на що вони заслуговують.