Ukrainian and Russian translation of the petition
Пану прем'єр-міністру Держави Ізраїль,
Нафталі Беннету
Доброго дня, пане прем'єр-міністре!
Мене звуть Ілля, мені 29 років, я народився в сім'ї офіцера української армії, українця за національністю та викладача єврейської традиції та історії. Моя дружина родом із Білорусі, нашому первістку, Гриші, 4 роки. Ми назвали сина на честь мого діда, голови єврейського товариства мого рідного міста, Григорія Ізраїлевіча Айзенштата.
Мій дід стояв у витоків відродження єврейського життя в нашому регіоні України і був одним із найяскравіших амбасадорів єврейства на північному сході України. На прапорі мого рідного міста, Конотоп (Сумська обл.) не тільки є православний хрест, а й Маґен Давид та мусульманський півмісяць. У нашому місті сотні років дружно жили українці, євреї, татари, росіяни, мордвини. Дім, у якому жили мої предки, називається Палестина, бо в ньому жило дуже багато євреїв, але на їдиш там говорили всі, незалежно від національності, так само як і українською та російською мовами.
На початку 1990-х років, зі здобуттям незалежності Україною, у нашому місті почало відроджуватися єврейське життя. Наша громада стала знову яскравою та активною, не дарма навіть Шалом-Алейхем писав про знаменитих конотопських клезмерів. Нашу громаду відвідували визначні діячі єврейського світу: генеалоги, історики, знавці ідишу, відомі рабини та активісти єврейських громад з усього світу.
З 16 років я бував в Ізраїлі щопівроку, представляючи українську єврейську молодь на різних форумах, конференціях та семінарах. Разом із ізраїльськими ровесниками ми мріяли, творили, філософствували про єврейські цінності, сіонізм. Понад 8 років моя дружина була керівником освітніх програм Єврейського агентства Ізраїлю в Республіці Білорусь, виховала не одне покоління єврейських лідерів. Нашим ханихам у літніх таборах та молодіжних єврейських клубах ми завжди говорили про Ізраїль, як про державу, яка є єдиним захисником усіх євреїв світу. А 19 липня 2018 року Кнесетом 20-го скликання було прийнято закон, що підтверджував це. Цим конституційним законодавчим актом декларується характер Держави Ізраїль як національної держави єврейського народу, згідно якого, держава бере на себе зобов'язання дбати про благо євреїв та ізраїльтян, які "опинилися в біді за кордоном".
«Ізраїль – це найгуманніша держава у світі, Ізраїль – своїх не кидає, Ізраїль – це друг України» – мантра, яку я повторював у діалогах з моїми друзями українцями. Адже як не крути, але саме єврейська громада України є найбільшим лобістом та амбасадором Ізраїлю в Україні. Не дипломати, а саме місцеві євреї: вчителі, бізнесмени, продавці, вчені, пенсіонери – усі ми у своїх оповіданнях про Єврейську державу десятиліттями вибудовували імідж цієї країни в очах українців. Саме тому кияни з гордістю кажуть «наша Голда Меїр», вінничани пам'ятають про Леві Ешкола, а в Херсоні не забувають про Моше Шарета. Саме завдяки нам, українським євреям та нашим друзям в Ізраїлі, в Україну приїхали сотні ізраїльських бізнесменів. Це зробили ми.
38 днів тому для України розпочалася «Війна судного дня». Підло, без оголошення війни в наші будинки прийшла війна.
38 днів поспіль українці гинуть від касетних снарядів, реактивних систем залпового вогню, термобаричних снарядів.
38 днів тому наше життя було зруйноване. Наше – це громадян України: євреїв, українців, росіян, татар, русинів, болгар, греків, усіх тих, хто живе у нашій багатонаціональній толерантній країні.
38 днів ви як лідер єврейської держави мовчить .
38 днів міністри вашого уряду перекладають відповідальність один на одного
38 днів представники дипкорпусу Ізраїлю не з'являються на території України.
38 днів ваші міністри поводяться так, ніби займаються піаром у соцмережах та жодної реальної допомоги.
38 днів з українськими біженцями в аеропорту Бен-Гуріон поводяться так, як з євреями у сумнозвісному польському місті.
38 днів мовчать у коротких і довгих гудках телефони гарячих ліній.
38 днів наші друзі-волонтери в Ізраїлі збирають допомогу та відправляють її тоннами в Україну, а не як уряд – до Молдови
На 38-ий день війни ваш МЗС боягузливо «відхрещується» від заяв посла про військові злочини, які скоїла російська армія в київських передмістях. І лише пізно ввечері наважується на заяву.
На 38-й день виявлено 410 тіл цивільних осіб зі слідами катувань та страт, чим це відрізняється від подій у Бабиному Яру? Не треба відповідати, я вам скажу, формою та мовою окупанта, на цьому відмінності закінчуються. Голокост не належить лише Ізраїлю – це світова трагедія, а ми, євреї України, кров предків наших, якою окроплена земля України, питаємо, чому ви мовчите?
Пан прем'єр-міністр,
Я ніколи ні про що не просив Ізраїль і завжди був готовий віддавати, адже якщо “я тільки для себе, то хто я?” говорив Гілель.
Ні в той час, коли разом із друзями ми збирали людей на мітинги на підтримку Ізраїлю під час кожної воєнної операції; ні коли допомагали Ізраїльтянам, які опинилися в біді в Україні; ні коли прибирали сміття і роздавав їжу в районі автобусної станції Тель-Авіва біженцям з Африки, яким дав притулок Ізраїль; ні коли допомагали представникам нашого МЗС розібратися в тонкощах взаємодії з Ізраїлем у рамках ООН та ЮНЕСКО.
Все це ми робили заради того, щоб наші країни, наші дві батьківщини були справжніми друзями, не ситуативними.
Ми, євреї, громадяни України, бачимо допомогу громадянського суспільства Держави Ізраїль українцям. Ми нескінченно вдячні за це і пам'ять про це житиме сотні років в історії нашої країни. Коли я говорю «українці» - я маю на увазі всю українську політичну націю, українців, росіян, євреїв, татар, які проживають на одній території та об'єднані однією ідеєю розвитку нашої країни.
Тим не менш, нам, євреям України, видно і проблеми, у зв'язку з яким ізраїльське суспільство та Політикум неоднозначно реагує на війну в Україні. Їх дві, і обидві фундаментальні:
№1 Проблема системи освіти, в рамках якої образ України формується на основі історій про Богдана Хмельницького, погроми та інші темні сторінки нашої українсько-єврейської історії. Я сумніваюся, що такий самий підхід використовується при вивченні історії Англії, Франції та Іспанії, наприклад. При цьому, забуваючи про те, що Україна – це Батьківщина хасидизму, видатних єврейських письменників та поетів, політичних діячів. Тут перша письмова згадка Києва була зроблена на івриті, Баал-Шем-Тов курив трубку разом з Олексою Довбушем, єдина у світі валюта з текстом на їдиш теж була тут. Давайте вчити всю палітру взаємин, а не зупинятися лише на темних сторінках. Дайте можливість учням в Ізраїлі зрозуміти історію та роль євреїв в Україні не за російськими/радянськими наративами, а за реальними. Вивчаючи історію, треба не забувати і про сьогодення, та те, що відбувається прямо зараз, і як живе сучасне мультикультурне українське суспільство.
№2 Проблема системи цінностей, яку ви вибудовували десятиліттями через вшанування Праведників Народів Світу, через створення музею та інституту вивчення Голокосту Яд ва-Шем, та формування на цьому принципів гуманності у суспільстві. Як держава і суспільство, створене людьми, свідками та тими, що пережили Катастрофу, які поколіннями вивчали уроки Шоа та говорили «Ніколи більше», може стояти осторонь повторення історії. Чому і де дала збій система цінностей, яку так дбайливо та ретельно вибудовували у Державі Ізраїль?
Колись видатна киянка Голда Меїр сказала, «Якщо Ізраїль припинить стріляти, то не стане Ізраїлю, якщо перестануть стріляти наші сусіди - настане мир»
Містер Беннет, замініть Ізраїль на Україну, ось і вся суть того, що відбувається в Україні зараз у 2022 році. Не в 1948, не в 1956, не в 1973, не в 1982 і не навіть в 2006.
Не мовчіть, містере Беннет, невже євреї України не заслуговують, щоб прем'єр-міністр Єврейської держави виступив на боці правди?
Я знаю ви боїтеся, що без Росії, Сирія та Іран гратимуть за іншими правилами. Але Росія ніколи не грає за правилами, вона грається з ними.
Містер Беннет, я знаю, ви боїтеся за 200 тисяч євреїв Росії, та те, що може бути з ними у разі вашої підтримки України.
Містер Беннет, але 200 тисяч євреїв України вже вбивають, прямо зараз. Російські ракети Град, такі ж, як потрапляють до ізраїльських міст, знищили єврейський молодіжний центр у Харкові, Російські комплекси Іскандер, якими вони захищають режим Асада в Сирії - б'ють по могилі Раббі Нахмана в Умані та Бабиному Яру.
Містер Беннет, я знаю ви релігійна людина, але чи вірите ви в Б-га?
Не мовчіть, Містер Беннет!
RU
Господину премьер-министру Государства Израиль,
Нафтали Беннету
Добрый день, господин премьер-министр!
Меня зовут Илья, мне 29 лет, я родился в семье офицера украинской армии, украинца по национальности, и преподавателя еврейской традиции и истории. Моя жена, родом из Беларуси, нашему первенцу Грише 4 года. Сына мы назвали в честь моего деда, председателя еврейского общества моего родного города, Григория Израилевич Айзенштата.
Мой дед стоял у истоков возрождения еврейской жизни в нашем регионе Украины и был одним из самых ярких амбассадоров еврейства на северо-востоке Украины. На флаге моего родного города, Конотоп (Сумская обл) не только есть православный крест, но и Маген Давид и мусульманский полумесяц. В нашем городе сотни лет дружно жили украинцы, евреи, татары, русские, мордвины. Дом, в котором жили мои предки, называется Палестина, потому что в нем жило очень много евреев, но на идиш там говорили все, вне зависимости от национальности, равно как и на украинском и русском языках.
В начале 1990-х годов, с получением независимости Украиной, в нашем городе начала возрождаться еврейская жизнь. Наша община стала вновь яркой и активной, не даром даже Шалом-Алейхем писал о знаменитых конотопских клезмерах. Нашу общину посещали выдающиеся деятели еврейского мира: генеалоги, историки, знатоки идиша, известные раввины и активисты еврейских общин со всего мира.
С 16 лет я бывал в Израиле каждые пол года, представляя украинскую еврейскую молодежь на различных форумах, конференциях и семинарах. Вместе с израильскими ровесниками мы мечтали, создавали, философствовали о еврейских ценностях, сионизме. Более 8 лет, моя жена была руководителем образовательных программ Еврейского агентства для Израиля в Республике Беларусь, воспитала не одно поколение еврейских лидеров. Нашим ханихам в летних лагерях и молодежных еврейских клубах мы всегда говорили об Израиле, как о государстве, которое является единственным защитником всех евреев мира. А 19 июля 2018 года Кнессетом 20-го созыва был принят закон, подтверждающий это. Этим конституционным законодательным актом декларируется характер Государства Израиль как национального государства еврейского народа и государство берет на себя обязательство заботиться о благе евреев и израильтян, "оказавшихся в беде за границей".
«Израиль - это самое гуманное государство в мире, Израиль - своих не бросает, Израиль - это друг Украины» - мантра, которую я повторял в диалогах с моими друзьями украинцами. Ведь как ни крути, но именно еврейская община Украины является самым большим лоббистом и амбассадором Израиля в Украине. Не дипломаты, а именно местные евреи: учителя, бизнесмены, продавцы, ученые, пенсионеры - все мы в своих рассказах о Еврейском государстве десятилетиями выстраивали имидж этой страны в глазах украинцев. Именно поэтому киевляне с гордостью говорят «наша Голда Меир», винничане помнят о Леви Эшколе, а в Херсоне не забывают о Моше Шарете. Именно благодаря нам, украинским евреям и нашим друзьям в Израиле, в Украину приехали сотни израильских бизнесменов. Это сделали именно мы.
38 дней назад для Украины началась «Война судного дня». Подло без объявления войны в наши дома пришла война.
38 дней подряд жители Украины гибнут от кассетных снарядов, реактивных систем залпового огня, термобарических снарядов.
38 дней назад наша жизнь была разрушена. Наша - это граждан Украины: евреев, украинцев, русских, татар, русинов, болгар, греков, всех тех, кто живет в нашей многонациональной толерантной стране.
38 дней вы, как лидер еврейского государства молчите.
38 дней министры вашего правительства перекладывают ответственность друг с друга
38 дней назад представители дипкорпуса Израиля не появляются на территории Украины
38 дней ваши министры ведут себя так, будто занимаются пиаром в соцсетях и никакой реальной помощи.
38 дней с украинскими беженцами в аэропорту Бен-Гурион обращаются как с евреями в печально знаменитом польском городе
38 дней молчат в коротких и длинных гудках телефоны ваших горячих линий.
38 дней наши друзья-волонтеры в Израиле собирают помощь и отправляют ее тоннами в Украину, а не как правительство - в Молдову
На 38-й день войны ваш МИД трусливо «открещивается» от заявлений посла о военных преступлениях, которые совершила российская армия в киевских пригородах. И только поздно вечером решается на заявление.
На 38й день обнаружено 410 тел гражданских лиц со следами пыток и казни, чем это отличается от событий в Бабьем Яру? Не нужно отвечать, я вам скажу, формой и языком оккупанта, на этом отличия заканчиваются. Холокост не принадлежит только Израилю - это мировая трагедия, а мы, евреи Украины, кровь предков наших, которой окроплена земля Украины спрашиваем, почему вы молчите?
Господин премьер-министр,
Я никогда ни о чем не просил Израиль и всегда был готов отдавать, ведь если я только для себя, то кто я говорил Гилель?
Ни когда вместе с друзьями мы собирали людей на митинги в поддержку Израиля во время каждой военной операции; ни когда помогали Израильтянам которые оказались в беде в Украине; ни когда убирал мусор и раздавал еду в районе автобусной станции Тель-Авива беженцам из Африки, которых приютил Израиль; ни когда помогали представителям нашего МИДа разбираться в тонкостях взаимодействия с Израилем в рамках ООН и ЮНЕСКО.
Все это мы делали ради того, чтобы наши страны, наши две родины были друзьями настоящими, не ситуативными.
Мы, евреи, граждане Украины, видим помощь гражданского общества Государства Израиль украинцам. Мы бесконечно благодарны за это и память об этом будет жить сотни лет в истории нашей страны. Когда я говорю «украинцы» - я имею в виду всю украинскую политическую нацию, украинцев, русских, евреев, татар, проживающих на одной территории и объединенных одной идеей развития нашей страны.
Тем не менее, нам, евреям Украины видны и проблемы, в связи с которым израильское общество и Политикум неоднозначно реагирует на войну в Украине. Их две, и обе фундаментальные:
№1 Проблема системы образования, в рамках которой образ Украины формируется на основе историй про Богдана Хмельницкого, погромы, и прочие темные страницы нашей украинско-еврейской истории. Я сомневаюсь, что такой же подход используется при изучении истории Англии, Франции и Испании, например. При этом всем забывая о том, что Украина - это Родина хасидизма, выдающихся еврейских писателей и поэтов, политических деятелей. Тут первое письменное упоминание Киева - было сделано на иврите, Баал-Шем-Тов курил трубку вместе с Олексой Довбушем, единственная в мире валюта с текстом на идиш была тоже тут. Давайте учить всю палитру взаимоотношений, а не будем оставаться с вами на чёрном. Дайте возможность ученикам понять историю и роль евреев в Украине не по российским/советским нарративам, а по реальным. Изучая историю, нужно не забывать и про настоящее, то что происходит прямо сейчас как живет современное мультикультурное украинское общество.
№2 Проблема системы ценностей, которую вы выстраивали десятилетиями через чествование Праведников Народов Мира, через создание музей и института изучения Холокоста Яд ва-Шем и формирования на этом принципов гуманности в обществе. Как государство и общество, созданное людьми, свидетелями и пережившими Катастрофу, поколениями, которые изучали уроки Шоа и говорили «Никогда больше», может стоять в стороне от повторения истории. Почему и где дала сбой система ценностей, которую так бережно и тщательно выстраивали в Государстве Израиль?
Когда-то выдающаяся киевлянка Голда Меир сказала, «Если Израиль прекратит стрелять то не станет Израиля, если перестанут стрелять наши соседи - наступит мир»
Мистер Беннет, замените Израиль на Украину, вот и вся суть того, что происходит в Украине сейчас в 2022 году. Не в 1948, не в 1956, не в 1973, не в 1982, и не даже в 2006.
Не молчите, мистер Беннет, неужели евреи Украины не заслуживают, чтобы премьер-министр Еврейского государства выступил на стороне правды?
Я знаю, вы боитесь, что без России, Сирия и Иран будут играть по другим правилам. Но Россия никогда не играет по правилам, она играет с правилами.
Мистер Беннет, я знаю вы боитесь за 200 000 евреев России, что может быть с ними в случае вашей поддержки Украины.
Мистер Беннет, но 200 000 евреев Украины уже убивают прямо сейчас. Российские ракеты Град, точно такие же, как попадают в Израильские города, уничтожили еврейский молодежный центр в Харькове, Российские комплексы Искандер, которыми они защищают режим Асада в Сирии - бьют по могиле Рабби Нахмана в Умани и Бабьему Яру.
Мистер Беннет, я знаю вы религиозный человек, но верите ли вы в Бога?
Не молчите, Мистер Беннет!