Я жінка військовослужбовця 56 ОМПБр 

Вже п'ятий місяць я взагалі нічого не знаю про свого чоловіка. Я фактично не маю жодної інформації про його шлях, дії та подальше становище справ. За інформацією із різних джерел, чоловік вважається чи загиблим, чи безвесті зниклим. Станом на 7 липня я використала всі можливі ресурси для пошуку чоловіка, але продовжую мати надію на те, що за нього буде хоча б якась інформація. Я маю на руках доньку, яку батько бачив, коли їй було всього 3-6 днів від народження, а зараз донечці вже майже 5 місяців. Я впевнена і знаю, що мій випадок, коли сім'ї наших захисників тривалий час не мають жодної інформації про життя своїх Героїв, не є єдиним. Не є єдиним випадок, коли ти стукаєш у всі можливі двері, але тебе ніхто не чує і буває відчуття, що і не збираються чути. Я звертаюсь до усіх жінок, матерів, сестер, чоловіків, братів-не проходьте вповз! Давайте об'єднавшись , спробуємо ще раз додати зусиль  , щоб знайти наших Захисників та Героїв! Бо я вважаю, що люди, які мужньо  боронили різні куточки нашої з вами землі, мають право на те, щоб влада, командування та інші встанови додавали максимально зусиль щодо їх пошуку, надання  інформації про стан дій та  про їх  подальше повернення до сім'ї!!